
Друзі, історія Будинку Композиторів вражає . З 1940 року ця будівля була музичним острівцем, який зняв прізвища Костянтина Данькевича, Григорія Майбороди, Андрія Штогаренка, Олександра Білаша, Євгена Станковича. Десятиліттями це місце було буквально просочене звуками, творчими поривами, ідеями, геніальними осяяннями творчих людей.
Літна гітарна академія у Ворзелі.

Починаючи з першої літньої гітарної академії місце її проведення було саме Будинок Композитора у Ворзелі. Мало того, що символічно, то ще й більш відповідного місця не знайти. В окремих будиночках жили гітаристи та композитори з-за кордону. У кожному будиночку, до речі, були роялі.
В основному двоповерховому корпусі дружним натовпом розміщувалися українські гітаристи. У холі цього корпусу на другому поверсі були лекції та репетиції гітарного оркестру, а вечорами ще й уроки бальних танців. Хоч на одній гітарній академії Ви зустрінете таке?
За весь час Академії її відвідали багато відомих гітаристів, композиторів, виконавців і навіть майстрів гітари. Географія гостей досить широка: Білорусь, Росія, Сербія, Ізраїль. Із відомих закордонних гостей гітаристи добре знають Ігоря Шошина, Олега Копенкова, Сергія Ільїна, Уроша Дойчиновича. Вітчизняні гітаристи завжди брали активну участь у цьому заході. "Номером один" слід назвати Костянтина Чеченю, творчої активності якого вистачає не лише на видання нот, педагогічну та концертну діяльність, а й на організацію гітарних заходів. Коротко назву й інших учасників: Аліна Бойко, Борис та Ольга Бєльські, Вікторія Жадько, Володимир Доценко, Уляна Мачнева, Зоя Орищак, Віктор Куликовський та багато інших.
Чому я говорю про Будинок Композиторів у минулому часі?
Погляньте самі...
Зараз.
В даний час мета існування такої будівлі - таємниця. за сімома печатками. І що буде з ним – питання риторичне. Відомо лише, що останні роки політика дирекції Будинку Композиторів націлена на продаж – наприклад, у 2010 році було продано 0,8 га землі з господарським двором. З того часу було проведено лише деякі ремонтні роботи в будиночках. А загалом стан корпусів погіршився. Що зробити, щоб корпуси, що знаходяться в 20 хвилинахїзди від Києва, які ще кілька років тому були в хорошому стані, повернути в житлове - Спілка Композиторів, схоже, навіть не уявляє.
Піст скриптум.
Коли людина вмирає, то завжди дуже гірко. Коли вмирає видатний композитор – це непоправна втрата творчої інтелігенції, для народу. А хто відчує біль та втрату від ненаписаних пісень, незакінчених симфоній, від ненароджених композицій?
Чи буде в Україні державна політика, яка захищатиме мистецтво і цінує його набагато дорожче, ніж землю під Києвом?
Автори статті Вікторія Куликовська,
Ганна Хоменко