Як я гітари на складі підбирала
There are no translations available.

    ГоловнаБлог ›  Як я гітари на складі підбирала › 


За покликом служби мені доводиться піідбирати гітари. Для клієнтів, учнів, колег, друзів. Щоб вибрати кращий інструмент, треба переграти на кількох. І тоді виявляється явний «лідер».  З досвіду скажу, що з недорогих гітар вибрати хороший інструмент дуже складно. Але знаєте, що останнім часом помічаю? Що з дорогих теж!

Так ось, ділюся засекреченою інформацією. Зазвичай простим смертним доступом до складу імпортера надається тільки для відвантаження товару. Мовляв, отримали, завантажили у свою машину, мило кивнули «до побачення» та поїхали. Це так роблять усі музичні магазини, які закуповують продукцію в імпортерів.

А зі мною, вже так склалися обставини, справа цікавіша. Оскільки вибрати якісну гітару – це головна складова успішного навчання людини музиці, то я при отриманні інструменту відразу його розпаковую.  Ну і як на цій гітарі не зіграти пару акордів? Потрібно ж неодмінно спробувати її «у бою», тобто в звуку. Хоча зовнішня привабливість інструменту для деяких є першочерговою, але музичний інструмент музичні звуки повинен видавати!

Хлопці-комірники спочатку здивовано переглядалися...  Потім почали звикати. Через деякий час співробітники імпортера, вже знаючи мою пристрасть до скрупульозного вибору, вже самі запитують, мовляв: "Вам одразу кілька гітар виносити? Чи, може, цілий ящик?" А у ящику 6 гітар (це для довідки). Так було буквально місяць тому із гітарою Cort ACC11ME. Переграла на всіх гітарах, які були на той момент на складі. Нещодавно так порівнювала Yamaha C70 з Admira Sara. До речі, Yamaha «перемогла». 

І ось сьогодні, за традицією, під'їжджаю до складу. Мене вже з усмішками зустрічають, мовляв, ваша гітара вже на вас чекає. І вже виходять інші працівники складу подивитися-послухати. Така вже традиція склалася :-). Уявіть картину – ангарне приміщення, заїжджають-від'їжджають вантажні машини. І всього цього сидить музикант, і грає на гітарі різні твори. Баха, наприклад. Оскільки гітара мені сподобалася, це була Admira Teresa, я грала кілька різних фрагментів. Один із комірників, послухавши це, звертається жартівливо до інших: «Чого стоїмо нерухомо, хлопці? Коробку від гітари відкрито. Кидаємо гроші :-)».

Так ось «відбракований» мною товар я назад одразу повертаю на склад. Передзвонюю в головний офіс імпортера, і менеджеру кажу, що така гітара «дзвенить». До речі, так вийшло і з сьогоднішньою «красунею» Admira Teresa. Вдумайтеся, гітара коштує близько 1000 доларів, і вона дзвенить на ладах! Хоч і не так сильно, як дешевші її сестри, але все ж таки. Цього разу за схемою, що вже склалася, повідомляю менеджеру, що кейс забираю (замовлений разом з гітарою), а гітару ні, тому що вона дзвенить. У відповідь чую зітхання на тому кінці дроту та відповідь: «Добре, що хоч кейс не дзвенить»…. Напевно, дістала я всіх зі своїми виборами-відборами.

«Може, ви надто перебірливі у відборі гітар?» - запитує ввечері, після всього почутого, наш водій.  Що сказати у відповідь? Зітхаю без коментарів.

28.08.2014р.
Вікторія Куликовська